- .
Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.
 2506. Чертежи ДП (техникум) - Модернизация станка модели 1А64 для обработки жаропрочных сплавов | AutoCad
-винторезный модели 1А64 предназначен для обработки деталей из черных и цветных сплавов, нарезки метрических, дюймовых, модульных и питчевых резьб и подобных операций. При соответствующей оснастке возможно выполнение расточных работ. Максимальный диаметр обрабатываемой заготовки над станиной – 800 мм.
Движение вращения шпинделя осуществляется от электродвигателя через клиноременную передачу на первый вал, далее на второй вал через постоянную зубчатую передачу, далее через блок двойной на третий вал, с третьего на четвертый через блок тройной, с четвертого на пятый через постоянную передачу, далее с пятого вала непосредственно на шпиндельный вал через постоянную передачу, либо через переборный механизм, который служит для уменьшения количества оборотов.
Дата добавления: 18.04.2012
|
|
2507. Дипломний проект - Монтаж колонного апарату G = 125 т методом без відриву від землі | AutoCad
.
Трубчаста піч радіантно-конвекційна. Вона складається з радіаційної камери, де спалюється сировина, і тепло передається по трубчастим сировинним змійовикам, головним чином, випромінюванням від полум'я і розжарених поверхонь вогнетривкої футеровки, і конвекційної камери, куди надходять продукти згоряння сировини з камери радіації. У камері конвекції тепло до сировини передається в основному конвекцією і частково випромінюванням.
Вуглеводна сировина яка нагрівається проходить послідовно, спочатку до змійовика камери конвекції, а потім прямує до змійовика камери радіації. При такому зустрічному напрямку сировини та продуктів згоряння сировини найбільш повно використовується тепло, отримане при його спалюванні.
Трубчасті змійовики камери радіації настінні. Основним екраном камери радіації є настінні змійовики. Піч оснащена камерою конвекції або шахтного типу з горизонтально розташованими трубчастого змійовика і камерою радіації кільцевого типу з вертикально розміщеними змійовика.
Змійовики камери конвекції обслуговуються через отвори в каркасі, що закриваються знімними кришками. Характерна особливість конструкції циліндричних печей-більш рівномірний розподіл теплових потоків по довжині трубчастих змійовиків, що дозволяє підвищити середнйодопускаєму теплонапругу поверхні радіантних труб на 20 - 30% і зменшити можливість відкладення коксу на внутрішній поверхні труб.
Монтажні характеристики та характер постачання обладнення:
Основним фактором що визначяє умови постачання технологічного обладнання в монтаж - забезпечення максимально високої заводської готовності обладнання, що не потребує додаткових робіт по його збиранню та випробування. Для кожного виду обладнання умови постачання залежать від технічних умов.
Ємкість та апарати, транспортабельні по діаметру та довжині, посточаються з привареними запчастинами для строповки, для кріплення ізоляції, обслуговуючих площадок та металоконструкцій. До нетранспортабельних апаратів ці деталі приварюються заводом – виготовником на місці монтажу. Транспортабельні по габаритам ємкості та апарати постачаються з захисним покриттям.
На кожному апараті вказують місця кріплення стропів, положення центра тяжіння, а також риски для вивірення ємкості на фундаменті в плані та на вертикальність. В комплекті також постачяються траверси та опорні прилади для переводу з горизонтального положення в вертикальне, а також встановочні болти та опірні пластини до них для вивіренняна фундаменті та безпідкладочного монтажа.
Разом з апаратами постачяють експлуатаційні документи, в тому числі й технічне описання, інструкції по експлуатації, технічному обслуговуванню, монтажу, пуску,регулювання та випробуванню на місці монтажу. Крім того в технічній документаціївказують: місця строповки рівня для вивірки положення апарату в процесі його монтажу; габарит, масу та положення центра тяжіння ємкості в зібраному стані, а також кожного окремого блока . В нашому випадку апарат постачається в повністю зібраному вигляді, монтажна характеристика якого дана в таблиці 1.
МОНТАЖНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРТИКАЛЬНОГО АПРАРАТУ G=125T
Зовнішній діаметр корпуса - 4120 мм
Довжина апарату - 16227 мм
Вага апарату - 125000 кг
Дата добавления: 21.04.2012
|
 2508. Курсовий проект (технікум) - Спроектувати СТО автомобілів сімейства ВАЗ | AutoCad
.
1.Планувальне рішення об'єкту проектування (формат А- 1)
2.Технологічне планування мідницького відділення (формат А- 1)
ЗМІСТ
Вступ
1. Загальна частина
1.1. Введення…
1.2. Характеристика об'єкту
2. Розрахунково-технологічна частина
2.1. Вибір нормативів і коефіцієнтів коректування
2.2. Розрахунок річної виробничої програми
2.3. Розрахунок річного об'єму робіт
2.4. Розрахунок чисельності виробничих робочих
2.5. Підбір технологічного устаткування
2.6. Розрахунок виробничих площ
3. Охорона праці
4. Висновок
4.1 Технологічні показники проекту.
4.2 Заходи з забезпечення ефективності виробництва
Список використовуваної літератури
. На СТО виконуються всі види технічного обслуговування та поточного ремонту: технічне обслуговування №1(ТО-1), технічне обслуговування №2 (ТО-2), сезонне обслуговування (СО), поточний ремонт (ПР), а також діагностичні роботи 1 і 2 (Д-1, Д-2).
На СТО також організовано продаж нових автомобілів, для цього проводиться передпродажна підготовка автомобілів.
ВАЗ 2109 ВАЗ 2110
• Пасажиромісткість, чол 5 5
• Габаритні розміри, м:
• Довжина 4,006 4,277
• Ширина 1,650 1,676 • Висота 1,402 1,430
База автомобіля, м 2,46 2,492
Колія, м:
• передніх коліс 1,4 1,4
• задніх коліс 1,37 1,37
Радіус повороту, м:
• по зовнішньому передньому колесу ,м 5,2 5,2
Габаритна площа, м2 2,31 2,4
Маса спорядженого автомобіля, т 0,945 1,01
Найвища швидкість, км/год 160 165
Дата добавления: 21.04.2012
|
2509. Промышленная вентеляция | AutoCad
Проектируемое здание деревообрабатывающего цеха расположено в г. Евпатория – 45ос.ш;
Барометрическое давление: 1010 гПа;
Категория работ, выполняемых в цехе: IIа (энергозатраты 175-232Вт);
Климатические данные:
Зимний период: температура наружного воздуха в зимний период tзн=-16оС,
скорость наружного воздуха в зимний период vзн=7,1м/с,
Летний период: температура наружного воздуха в летний период tлн=26,8оС,
скорость наружного воздуха в летний период vлн=4м/с.
Среднесуточная амплитуда: Аtв = 8,4 оС;
Количество градусосуток отопительного периода: ГСОП = 2324;
Температурная зона: IV
Параметры внутреннего воздуха:
температура внутреннего воздуха в зимний период tзв=19оС;
температура внутреннего воздуха в летний период tлв=29оС;
Пожаробезопасность: категория Д;
Условия эксплуатации констрцкции: Б.
2. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ.
2.1. Теплотехнический расчет стены.
Конструкция стены
1-слой: Штукатурка цементно-пещаная g1=1600кг/м3 l1=0.17Вт/(м2*оС) d1=0.02м S1=3,06 Вт/(м2*оС)
2-слой: перлитобетон g2=800кг/м3 l2=0.38Вт/(м2*оС) d2=х м S2=5,32Вт/(м2*оС)
3-слой: известко-песчаный раствор g3=1800кг/м3 l3=0.93Вт/(м2*оС) d3=0.015м S3=11,09 Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0,7 м2*К/Вт.
Толщина 2-го слоя:
d2=-Rв-d1/l1-d3/l3]*l2=<0,7–1/23-1/8,7–0,02/0,17-0,015/0,93]*0,38=0,30 м
Фактическое термическое сопротивление:
Rфст=Rн+Rв+d1/l1+d2ф/l2+d3/l3+d4/l4 =1/23+1/8,7+0,02/0,17+0,3/0,38+ 0,015/0,93=1,08 м2*К/Вт Rфст=1,08 Rон=0,7 м2*К/Вт. – условие выполняется.
Коэффициент теплопередачи стены: кфст=1/Rфст = 1/1,08 = 0,92 Вт/м2*С.
2.2. Теплотехнический расчет покрытия.
Конструкция покрытия (основные расчетные элементы)
1-слой: керамзитобетонная плита g1=1800кг/м3 l1=0.79Вт/(м2*оС) d1=0,02м S1=10,77 Вт/(м2*оС)
2-слой: гравий керамзитовый g2=800кг/м3 l2=0.18Вт/(м2*оС) d2=х м S2=1,51Вт/(м2*оС)
3-слой: цементно-песчаный раствор g3=1600кг/м3 l3=0.81Вт/(м2*оС) d3=0,02м S3=9,76Вт/(м2*оС)
4-слой: руберотд g4=600кг/м3 l4=0.17Вт/(м2*оС) d4=0,0045 м S4=0.3,53Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0.9м2*К/Вт.
Толщина 3 слоя:
d2=-Rв-d1/l1-d3/l3-d4/l4]*l2=<0.9–1/23-1/8,7-0,02/0,79-0,02/0,81-0,0045/0,17]*0,18= 0,1629м.
Принимаем фактическую толщину 3 слоя :d3ф = 0,17м.
Фактическое термическое сопротивление:
Rфпт=Rн+Rв+d1/l1+d2/l2+d3/l3+d4/l4=1/23+1/8,7+0,02/0,79+ 0,08/0,12+0,02/0,81+ 0,0045/0,17=1,18м2*К/ВтRон=0.9м2К/Вт.
Коэффициент теплопередачи стены: кфпт=1/Rфпт = 1/1,18 = 0,85Вт/м2*К.
2.3. Теплотехнический расчет пола.
Пол неутепленный на грунте:
RcI =2,1 м С/Вт \К I =1/2,1=0,48 Вт/м С
RcII =4,3 м С/Вт К II =1/4,3=0,23 Вт/м С
RcIII =8,6 м С/Вт К III =1/8,6=0,116 Вт/м С
RcIV =14,2м С/Вт К IV =1/14,2=0,07 Вт/м С
2.4. Термическое сопротивление дверей и окон.
Согласно ГСОП=2324 определяем нормативное термическое сопротивление окон Rнок=0,32м2*К/Вт, принимаем окна с двойным остеклением в раздельных переплетах
Rфок=0,44м2*К/ВтRнок=0,32м2*К/Вт.
Костек=1/0,44-0,92=1,35Вт/м2*К.
Также Rндвери,ворота=0,42м2*К/Вт
Кдвери, ворота=1/0,42-0,35=1,03Вт/м2*К.
3. РАСЧЕТ ТЕПЛОВОЙ ИНЕРЦИИ.
Тепловая инерция наружной стены определяется по формуле:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4 +R5S5
D = (0,02/0,17)3,06+(0,3/0,38)5,32+(0,015/0,93)*11,09=4,74>0,7
где R1, R2, R3, R4 – термическое сопротивление слоев наружной стены, м2 К/Вт;
s1, s2, s3, s4 – расчетные коэффициенты теплоусвоения отдельных слоев наружной стены, Вт/(м2 К).
Для покрытия:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4
D = (0,02/0,79)10,77+(0,17/0,18)1,51+(0,02/0,81)*9,76+(0,0045/0,17)3,53=4,74>0,9 .
Следовательно, условие выполняется, а расчет выполнен правильно.
В соответствии с требованиями допустимая санитарно-гигиеническая разность между температурой внутреннего воздуха в помещении приведенной температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции (t, 0С), не должна превышать для стен 7,00С, для покрытий 4,00С.
Определяем действительное значение температурного перепада, использую данные теплотехнических расчетов ограждающих конструкций:
t = (tв – tн)/(Rв)
где tв – температура воздуха в помещении, 0С;
tн - температура наружного воздуха, 0С.
Наружная стена tст =(19-(-16))/(8,7*1,08)=3,72<7,00С.
Покрытие tст =(19-(-16))/(8,7*1,18)=3,41<4,00С.
Минимально допустимая температура внутренней поверхности окон, должна быть tmin не менее 40С. Определим указанное значение по зависимости
tmin=tв-(tв-tн)/(Rокв)=19-(19-(-16))/(0,44*8,7)=9,86>4,00С.
4. ТЕПЛОУСТОЙЧИВОСТЬ ОГРАЖДАЮЩИХ КОНСТРУКЦИЙ.
В районах со среднемесячной температурой июля 21°С амплитуда колебаний температуры внутренней поверхности ограждающих конструкций зданий, в которых соблюдаются оптимальные нормы или по условиям технологии температуры и относительной влажности воздуха в рабочей зоне, не должна быть более требуемой амплитуды.
Для производственных помещений, в которых поддерживаются допустимые метеорологические условия, данные по теплоустойчивости ограждающих конструкций, используются при расчете солнечной радиации.
При определении коэффициента теплоусвоения, Y, Вт/(м2 0С), для стен, покрытий и пола учитывается только один-два активных внутренних слоя конструкции ограждения:
для стен Yс и покрытия Yпк с тепловой инерцией D1, принимается равным коэффициенту теплоусвоения s, материала этого слоя конструкции:
для стены:
Dкб=(і /і)si=(0,3/0,38)*5,32=4,2>1,0 м2К/Вт,
Yс = s = 5,32 Вт/(м2 К),
для покрытия:
Dкг=(і /і)si=(0,17/0,18)*1,51=1,4>1,0 м2К/Вт,
Yп = s = 1,51 Вт/(м2 К).
для внутренних перегородок:
Yпг = Rпгsпг2 , = 0,2175,28^2= 6,05 Вт/(м2 К). -
где Rпг – термическое сопротивление части слоя, м, перегородки, разделенной по оси
симметрии;
sпг – коэффициент теплоусвоения материала слоя на границе разделения.
Показатель теплоусвоения поверхности пола (если первый слой конструкции пола) имеет тепловую инерцию Dп 0,5, определяется по формуле:
Тепловая инерция первого слоя пола:
Dкг = (і /і)si = (0,05/1,92)*18,35 =0,51 > 0,5 м2К/Вт,
Yп = 2s1 = 218,35 = 36,7 м2К/Вт
где s1 – коэффициент теплоусвоения первого слоя пола, Вт/(м2 0С).
Коэффициент теплоусвоения остекления определяется по формуле:
Yос = 1/(Rос –1/в) = 1/(0,44 –1/8,7) = 3,08 м2К/Вт
где Rос – термическое сопротивление остекления светового проема м2 0С/Вт;
в – коэффициент теплоотдачи, равный 8,7 Вт/(м2 0С);
Для оборудования, установленного в помещении:
Yоб = 3,610-3Gобc , = 3,610-32000481,5 = 34,6 м2К/Вт
где Gоб – масса оборудования, кг;
с – удельная теплоемкость оборудования, Дж/(кг 0С), для металла 481,5 Дж/(кг 0С).
5. РАСЧЕТ ТЕПЛОПОТЕРЬ
5.1. Теплопотери через ограждающие конструкции.
Расчетные теплопотери отопительных помещений Q1, Вт, рассчитываются по формуле:
Q1 = Qa + Qв,
где Qa – тепловой поток, Вт, через ограждающие конструкции;
Qв - потери теплоты, Вт, на нагревание вентиляционного воздуха.
Основные и дополнительные теплопотери определяют, подытоживая потери теплоты через отдельные ограждающие конструкции, Qа, Вт, с округлением до 10 Вт для помещений, по формуле:
Qа = Fn(tв - tн)(1 + ) k,
где F - расчетная площадь ограждающие конструкции, м2;
k - коэффициент теплопередачи ограждающие конструкции, Вт/(м2 0С);
tв - расчетная температура внутреннего воздуха, 0С, с учетом его повышения при высоте помещения более 4 м;
tн – расчетная температура внешнего воздуха, 0С, для холодного периода года при расчете потерь теплоты через внешние ограждения, или температура сопредельного помещения, если его температура более чем на 30С отличается от температуры помещения , для которого рассчитываются теплопотери;
- дополнительные теплопотери;
n – коэффициент, который зависит от положения наружной поверхности ограждающих конструкций по отношению к наружному воздуху (для стен, покрытий n = 1,0).
Расчет теплопотерь на нагрев вентиляционного воздуха.
Потери теплоты на нагревание вентиляционного воздуха Qв, Вт, рассчитываются для каждого отопительного помещения, которое имеет одно ли большее количество окон или балконной двери в внешних стенах, исходя из необходимости обеспечения подогрева отопительными приборами наружного воздуха в объеме однократного воздухообмена в час по формуле
Qв = 0,337Aп h (tв –tн),
где Ап – площадь пола помещение, м2;
h – высота помещения от пола к потолку, г, но не более 3,5 м.
Расчет теплопотерь сведенный в табл. 5.1.
Таблица 5.1.1 - Теплопотери механического цеха при tв=190С
№ назв.пом. огрождения К (tв-tн)*n 1+ Теплопотери, Вт
вид размер, a/b F,м2 Qa Qв Qі
101 Цех, +19 НС-С3 36 4 144 0,92 35 1,005 4659 63438,228 99954
36 4,3 154,8 0,92 38 1,005 5438
4ДО 4,5 4 72 1,35 35 1,005 3398
Ворота 4,2 4 16,8 1,03 35 1,005 607
Пол 1,005
1 - - 72 0,48 35 1,005 1200
2 - - 72 0,23 35 1,005 586
3 - - 96 0,12 35 1,005 391
4 - - 408 0,07 35 1,005 1006
Покрытие 36 18 648 0,85 38 1,005 19231
102 Тех. Пом., +5 НС-С3 4 4 16 0,92 35 1,005 518 0 10524
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
НС-СВ 18 4 72 0,92 35 1,005 2330
18 4,3 77,4 0,92 38 1,005 2719
НС-НВ 4 4 16 0,92 35 1,005 518
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
Пол 1,005
1 - - 52 0,48 35 1,005 866,67
2 - - 28 0,23 35 1,005 227,91
Покрытие 4 18 72 0,85 38 1,005 2137
Расчетные температуры воздуха при определении теплопотерь через ограждающие конструкции дома, принимаются:
а) для ограждений по высоте до 4 м от пола и для пола - температура в рабочей зоне;
б) для кровли - температура воздуха под кровлей
tв.с = tр.с + t (h - 2)=90+1*(8,3-2)=25,3 0С
где t - температурный градиент, который показывает повышение температуры воздух по
высоте помещения;
t = (0,7...1,2)0С/м, принимаем t = 1, h - высота цеха, м;
в) для стен и застекленных поверхностей ограждения, расположенных выше 4 м от пола - среднюю температуру воздуха в верхней зоне и в рабочей зоне.
5.2. Теплопотери на нагрев ввозимого материала.
Для холодного периода:
Qм=0,278*Gм*см*(tв – tн)*= 0,278*470*2,3*<19-(-16)]*0,4 = 4207Вт4,2 кВт.
Дата добавления: 04.05.2012
|
2510. Газоснабжение населенного пункта | AutoCad
1.2.1. Расчет годовых потреблений газа на жилые дома.
Расход газа на приготовление пищи на газовой плите в домашних условиях вычисляются по уравнению:
, м3/год (1.2)
- годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
N – число жителей в расчетном микрорайоне города, чел;
К1 – коэффициент охвата жителей, пользующихся газом для приготовлениепищи в домашних условиях;
Q1= 2800 МДж/чел.год, норма расхода теплоты приготовление пищи в домашних условиях, согласно ДБН В.2.5-20-2001 «Газоснабжение» <1].
- низшая теплота сгорания принятого газа, МДж/м3;
– коэффициент полезного действия газовой плиты, 0,55-0,65.
м3/год
1.2.2. Расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных(при отсутствии горячего водоснабжения)находится по уравнению:
, м3/год (1.3)
- годовой расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных, м3/год;
К3 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся газом для приготовления горячей воды в ГВА или в домовых котельных;
Q3 - норма расхода теплоты приготовление горячей воды (без расхода теплоты на приготовление пищи), МДж/чел.год, <1>Q3=Q - Q1 =8000 – 2800 =5200 МДж/чел. год.;
Q – норма расхода теплоты с учетом на приготовление пищи 8000МДж/ч.г.
– коэффициент полезного действия ГВА=0,85.
м3/год
1.2.3. Расход газа на приготовление горячей воды в районных котельных находится по выражению:
, м3/год (1.4)
- годовой расход газа на централизованное горячее водоснабжение от районных котельных или ТЭЦ, м3/год;
qгв – укрупненный показатель среднечасового расхода теплоты на горячее водоснабжение – 1,57 МДж/ч на 1чел. (с учетом общественных зданий района);
К4 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся централизованным горячим водоснабжением от газифицированных районных котельных или ТЭЦ;
nо – продолжительность отопительного периода, суток;
tхл, tхз – температура водопроводной воды соответственно в отопительный и летний периоды, оС – принимают равным соответственно 5С и 15С;
– коэффициент полезного действия котельной 0,9-0,95;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период, принимается равным 0,8.
м3/год
1.2.4. Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера (гостиницы, парикмахерские и др.) определяется по формуле:
, м3/год (1.5)
Где:
- суммарный расход газа на жилые дома
м3/год
1.3. Годовой расход газа объектами коммунально-бытового обслуживания
1.3.1. Механизированные прачечные, включая сушку и глажение белья:
, м3/год (1.6)
Где:
- годовой расход газа на механизированные прачечные, м3/год;
Кмп – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся услугами механизированных прачечных = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.2. Дезинфекция белья и одежды:
, м3/год (1.7)
Где:
- годовой расход газа на дезинфекцию белья, м3/год;
Кдез – коэффициент обеспечения механизированными прачечными = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.3. Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами:
, м3/год (1.8)
Где:
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.4. Расход газа на бани:
, м3/год (1.9)
Где:
- годовой расход газа на помывки в банях, м3/год;
Кб. – коэффициент охвата населения, пользующегося банями = 0,15;
Кв,Кд. – коэффициент охвата населения, пользующегося ванными или душем соответственно Кв =0,1 Кд=0,9;
Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в ваннах =50, МДж/т <1>Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в душе =40, МДж/т <1> –коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,8.
, м3/год
1.4. Расход газа на приготовление пищи в общественных столовых:
, м3/год (1.10)
Коп – коэффициент обеспечения населения общественным питанием:
(1.11)
Где:
Кпр – коэффициент обеспечения общественным питанием приезжих, равен 5%
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,65.
, м3/год
1.5. Расход газа учреждениями здравоохранения
1.5.1. Больницы:
, м3/год (1.12)
Где:
Qпп,Qгв – норма расхода теплоты на приготовление пищи и горячей воды соответственно,<1].
Кб – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.5.2. Родильные дома:
, (м3/год) (1.13)
Крд – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.6. Годовой расход газа на предприятия по производству хлебобулочных изделий.
, м3/год (1.14)
Где:
Qхф, Qхп, Qкн – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий <1].
Кхф, Кхп, Ккн – доля выпечки соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий в зависимости от характера потребления в конкретном населенном пункте.
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок хлебозаводов =0,75-0,8.
, м3/год
1.7. Годовой расход газа на отопление и вентиляцию жилых и общественных зданий.
1.7.1. Годовой расход газа на отопление жилых и общественных зданий.
, м3/год (1.15)
Где:
К – коэффициент, учитывающий расход теплоты на отопление и вентиляцию зданий =0,25
tвн, tср.о., tр.о. – температура соответственно внутреннего воздуха отапливаемых помещений, средняя наружного воздуха за отопительный сезон, расчетная наружного воздуха для
проектирования отопления, согласно СНиП2.01-82 «Строительная климатология и геофизика» <2].
q – укрупненный показатель максимального часового расхода теплоты на отопление зданий, МДж/ч, на 1м2 жилой площади;
Fж – отапливаемая площадь населенного пункта м2;
Fж=N*f = 177233*20=3544660
f - принятая площадь на 1 человека, 20 м2.
, м3/год
1.7.2. Расход газа на вентиляцию общественных зданий.
, м3/год (1.16)
Где:
Z – среднее число часов работы системы вентиляции общественных зданий в течении суток Z = 16ч;
К1 – коэффициент, учитывающий расход газа на вентиляцию общественных зданий
tрв – расчетная наружная температура для проектирования вентиляции,
tхолпериода <10].
, м3/год
1.8. Годовой расход газа автотранспортом.
Расчет потребления газа автотранспортом следует производить, исходя из суточного пробега автомобиля 100км и среднегодовой загруженности – 300 сут.
Выбираем количество автомобилей произвольно или по моделям с определенным расходом жидкого топлива на 100 км.
Дата добавления: 04.05.2012
|
2511. Дипломний проект - Корівник на 120 голів ВРХ у Чернівецької області | AutoCad
Реферат
Вступ
1 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Генеральний план
1.2 Картоплесховище
1.3 Конструктивне вирішення
1.4 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін
1.5 Теплотехнічний розрахунок покрівлі картоплесховища
2 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Розрахунок залізобетонної балки покриття
2.1.1 Вихідні дані для розрахунку балки
2.1.2 Підбір перерізу поздовжньої арматури
2.1.3 Розрахунок на утворення тріщин
2.1.4 Розрахунок міцності нормальних перерізів
2.1.5 Розрахунок міцності похилих перерізів
2.2 Розрахунок залізобетонної плити покриття
2.2.1 Вихідні дані для розрахунку плити
2.2.2 Розрахунок полички плити
2.2.3 Розрахунок поперечних ребер плити
2.2.4 Розрахунок поздовжніх ребер плити
2.2.5 Визначення прогину плити, спричиненого деформацією в стадії експлуатації
2.3 Розрахунок поперечної рами
2.4 Розрахунок колон
2.4.1 Розрахунок колони крайнього ряду
3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Технологія будівельно-монтажних робіт
3.1.1 Вибір методів проведення робіт
3.1.2 Монтаж елементів каркасу
3.1.3 Вибір монтажного крану
3.1.4 Вибір транспортних засобів для перевезення збірних залізобетонних конструкцій
3.1.5 Структура і склад комплексної бригади
3.1.6 Вказівка що до монтажу збірних конструкцій
3.2 Техніка безпеки при монтажі конструкцій
4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
4.1 Визначення об’ємів робіт на будівництво картоплесховища
4.2 Потреба в матеріалах, виробах і напівфабрикатах
4.4 Будгенплан
4.5 Організація складського господарства
4.6 Тимчасові споруди
4.7 Тимчасове водопостачання
4.8 Тимчасове електропостачання
5 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ (БІЗНЕС ПЛАН)
5.1 Короткі висновки
5.2 Вид послуг
5.3 Ціль і стратегія
5.4 Характеристика ринку
5.5 Конкуренти
5.6 План маркетингу. Маркетингова стратегія
5.7 План надання послуг
5.8 Організація управління
5.9 Юридичний план
5.10 Фінансовий план
5.11 Програма інвестування
5.12 Вплив на навколишнє середовище
5.13 Оцінка ризику і страхування
6 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
6.1 Важливість і напрямок охорони довкілля при будівництві
6.2 Загальна екологічна характеристика району будівництва .
6.3 Охорона атмосферного повітря
6.4 Покращення санітарно-епідеміологічного стану
6.5 Охорона водоймищ від забруднення стічними водами
6.6 Охорона родючого шару грунту
6.7 Охорона навколишнього середовища від дії шуму, електромагнітного та радіаційного забруднення
6.8 Формування єдиної системи зелених насаджень
6.9 Охорона і покращення ландшафту
7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1 Аналіз стану охорони праці
7.2 Заходи щодо покращення умов і безпеки праці
7.2.1 Правові та організаційні заходи
7.2.2 Санітарно-гігієнічні заходи
7.2.3 Технічні заходи підчас кам’яних робіт
7.3 Покрівельні роботи
7.4 Протипожежні заходи на будівельлному майданчику
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
В склад корівника входять:
– вентиляційні камери;
– секції для утримання худоби;
– кімната обслуговуючого персоналу;
– вагова;
– санвузли.
Будівлю корівника вирішено з конкретним розподіленням теплого і холодного контурів, за рахунок розділяючих транспортних коридорів.
Конструктивна схема стійково-балочна балки покриття довжиною18м, крок колон 6м.
Для виконання транспортних операцій передбачено автомобільна платформа.
Санітарні вузли запроектовані безпосередньо в корпусі з віддалю до них від робочих місць не більше 75м.
Для робочих передбачено кімнати відпочинку.
Протипожежні заходи запроектовані у відповідності з нормативною документацією.
Всі конструкції будівлі (за винятком теплоізоляції) не згоряємі.
Теплоізоляція прийнята з жорстких мінеральних плит на бітумній зв’язці з вмістом бітуму до 15% – являється важко згоряємим матеріалом, захищеним штукатуркою по металевій сітці. Ця ізоляція розрізається протипожежними поясами з пінобетону на замкнуті відсіки площею не більше 100м2.
Вентиляційні камери використовуються з незгоряємих матеріалів – пінобетону і цегли.
Двері всіх приміщень запроектовані з відкриттям в сторону евакуаційних виходів.
Евакуація з приміщень будівлі забезпечується через центральний коридор який має природнє освітлення.
Для побутових приміщень передбачено зенітне освітлення.
Антикорозійний захист конструкцій враховує наступні вказівки:
а) залізобетонні конструкції мають збільшену товщину захисного шару;
б) передбачено шар бетону по морозостійкості Мр3-150;
в) закладні деталі залізобетонних конструкцій і з’єднувальні монтажні деталі покриваються шаром цинку товщиною 2мм, який наноситься гарячим цинкуванням з наступним покриттям емаллю ХВ-124 в чотири шари по грунтовці ГФ-020.
Дата добавления: 13.05.2012
|
2512. Курсовий проект - Водовідведення та дренажні системи на аеродромах | AutoCad
1) План вертикального планування аеродрому (показаний на листі 1).
2) Район розташування аеродрому – м.Київ.
3) Конструкція ЗПС:верхній шар – керамзитобетон (30 см),нижній шар – пі-сок(27 см).
4) Поперечний профіль ЗПС – двосхилий.
5) Аеродром класу А.
6) Поперечний ухил ЗПС і=0.015.
Зміст:
ВСТУП 2
Аналіз вихідних даних 4
РОЗДІЛ 1
Технологія виконання робіт на об’єкті будівництва 9
1.1.Монтажні роботи 9
1.1.1.Розвантаження,розкладання та монтаж фундаментних блоків 9
1.1.2.Розвантаження,розкладання та монтаж колон 9
1.1.3.Вивірка колон та заділка стиків 10
1.1.4.Розвантаження,розкладання та монтаж підкранових балок 10
1.1.5.Розвантаження,розкладання та монтаж балок перекриття,плит покриття,плит пок-риття для фонарів та віконних панелей 11
1.1.6.Монтаж фундаментних балок і стінових панелей 13
РОЗДІЛ 2
Підбір кранів для монтажних робіт 20
2.1.Розрахунок монтажної ваги,висоти і довжини стріли крану для монтажу збірних фундаментних блоків 20
2.2.Розрахунок монтажної ваги,висоти і довжини стріли крану для монтажу фундаментних балок 23
2.3.Розрахунок монтажної ваги,висоти і довж.стріли крану для монтажу колон 25
Дата добавления: 19.05.2012
|
2513. Курсовий проект - Одноповерхова виробнича будівля | AutoCad
ЗМІСТ
1. Вихідні дані
1.1. Загальні положення
1.2 Забезпечення просторової жорсткості
2. Розрахунок конструкції покрівлі
2.1 Розрахунок дощатих щитів
2.2 Розрахунок розрізних брущатих прогонів
3. Розрахунок сегментної ферми
3.1 Визначення загальних розмірів ферми
3.2 Статичний розрахунок ферми
3.3 Підбір перерізів елементів ферми
3.4 Розрахунок та конструювання вузлових з'єднань
4. Розрахунок стояків поперечної рами
4.1 Статичний розрахунок
4.2 Розрахунок дощатоклеєної колони
4.3 Розрахунок опорного вузла колони
5. Захисна обробка та конструктивні заходи захисту деревини від вогню та загнивання
6. Список використаної літератури.
Загальні положення:
Основні несучі конструкцій :
- сегментна метало-дерев’яна ферма ;
- колона дощато-клеєна.
Основні огороджуючі конструкції прийняті у відповідності до завдання дощаті щити і розрізні брущаті прогони.
Дата добавления: 18.06.2012
|
2514. Курсовий проект - Централізоване теплопостачання міста Дніпропетровськ | AutoCad
1. ВИХІДНІ ДАНІ
2. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
3. РЕГУЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
4. ПРОЕКТУВАННЯ ТРАСИ ТЕПЛОВОЇ МЕРЕЖІ
5. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ МЕРЕЖІ
6. ВИБІР МЕРЕЖНИХ, ПІДКАЧУВАЛЬНИХ І ЖИВИЛЬНИХ НАСОСІВ
7. РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ НА МІЦНІСТЬ І КОМПЕНСАЦІЮ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПОДОВЖЕНЬ
8. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
Розрахункова температура на опалення -23ºС
Середня температура опалювального періоду -1,0 ºС
Тривалість опалювального періоду 175 діб
Номер джерела теплоти 2
Система теплопостачання Відкрита
Метод регулювання О
для 1 – 2 поверхової будівлі 169 Вт
для 3 – 4 поверхової будівлі 94 Вт
для 5-и і більше поверхової будівлі 77 Вт
Дата добавления: 17.07.2012
|
2515. Робочий орган роторного типу | Компас
Існує багато видів земляних робіт, на яких використання традиційних машин – екскаваторів, бульдозерів і скреперів – недоцільне. До них належить розробка міцних, мерзлих та обводнилих ґрунтів, виконання траншей та щілин, прокладання ліній комунікацій, тощо. Хоч об’єми їх відносно невеликі, вартість їх чимала. Наприклад, прокладання 1км ліній зв’язку в гірських умовах і міцних ґрунтах в 15...18 разів дорожче ніж у звичайних умовах – на рівнинах і в слабких ґрунтах.
Для виконання великих об’ємів земляних робіт створюються нові машини із збільшеною потужністю, раціональні системи машин, машини для виконання робіт на мерзлоті, в гірських умовах та удосконалюються існуючі машини. Ведеться пошук не тільки нових видів машин, але і нових методів розробки ґрунтів. Отримують розповсюдження землерийні машини спеціального призначення, які основані на використанні вибухових, гідравлічних, хімічних засобів руйнування ґрунтів і порід.
Таким чином, машини для спеціальних будівельних робіт складають галузь техніки, яка розвивається динамічно, де з’являється багато нових конструкцій машин та засобів розробки ґрунту. Тому тема індивідуальної роботи є актуальною, дозволяє познайомитись із цими цікавими машинами та методами розрахунку їх параметрів.
Роторні робочі органи мають наступні переваги над іншими робочими органами: низька металоємність бо відсутній великий коефіціент використання робочого органу; великий крутний момент при малих частотах обертання; збільшена швидкість різання, що призводить до динамічних умов руйнування грунту.
1. Обґрунтування конструкції робочого обладнання і робочого органа
Традиційна схема ґрунторуйнуючих машин характеризується тим, що енергія від двигуна – М (див. рис. 1) передається на робочий орган РО за допомогою передаточного – ПМ, напірного – НМ, ходового – ХМ, тягового – ТМ механізмів із різних сполучень.
Така схема передачі енергії від двигуна до робочого органу призводить до значних втрат енергії в трансмісіях цих механізмів і зниженню ККД машин. Необхідність підвищення робочих навантажень і продуктивності зумовлює збільшення маси машини і потужності встановлених на них двигунів, а ці показники не можуть зростати безкінечно.
Перелічених недоліків позбавлені машини, які забезпечують збільшення механічного і немеханічного впливу на середовище робочими органами з відносно невеликою масою, але з окремим спеціальним приводом чи за допомогою активного середовища – газу, води, лазерного випромінювання тощо. Машини з робочими органами ударної, вібраційної, швидкісної, газової, лазерної дії чи їх сполучень одержують усе більше поширення в зв’язку з можливістю створення великих робочих навантажень і швидкостей при значному зменшенні маси машини, а також можливістю збільшення корисної потужності двигунів без зростання розмірів машин. Такі машини і робочі органи відносяться до динамічних.
У машинах з динамічними робочими органами енергія руйнування передається на робочий орган від кількох джерел (М1, М2,...,Мn), див. рис. 1.2: двигуна (чи двигунів) робочого органа, що виконують роботу руйнування робочого середовища, і двигуна переміщення робочого органа. Розміщення джерела енергії безпосередньо на робочому органі дозволяє зменшити її витрати за рахунок виключення із системи енергії, необхідної для переміщення маси несучої конструкції (платформи, стріли, рукоятки, тощо). Динамічний орган є рухливим відносно машини чи її частини. Це дозволяє одержати на робочому органі значно більші зусилля і швидкості, ніж на традиційних машинах, знизити масу машин, підвищити ККД і продуктивність.
Найбільш розповсюджений механічний контактний спосіб руйнування ґрунту. Динамічні робочі органи можуть мати незалежний (з вільно- падаючим вантажем, вібраційний, ударний, швидкісний, вибуховий віброударний тощо) є найбільш ефективним. Енергія руйнування передається від двигуна (чи кількох двигунів) безпосередньо на робочий орган і далі на робоче середовище. Ефективність процесу в цьому випадку не залежить від тягового чи напірного зусилля.
Залежний привод динамічних робочих органів буває пружинним, гідравлічним, пневматичним чи їх сполученням. В ньому ефективність процесу залежить від сили опору робочого середовища руйнуванню. За рахунок цього опору пружній елемент накопичує енергію, яка під час сколювання елемента середовища передається на робочий орган і забезпечує додаткове зусилля руйнування. Пружній елемент встановлюється між напірним, ходовим чи тяговим механізмами і робочим органом. В цьому випадку зусилля руйнування залежить від тягового чи напірного зусилля машини.
Робочий процес машини з динамічними робочими органами відбувається шляхом окремих ударів, серії ударів, вібрації, швидкісного працювання робочого органа в масиві, а також різання з високою швидкістю.
На основі теорії динамічного руйнування робочих середовищ в КНІБА розроблені нові принципи роботи землерийної техніки, які дозволили створити перші зразки машин з великою питомою продуктивністю (18...20)м3/кВт.год і зменшеною масою.
Основні з цих принципів формуються наступним чином.
1. Формування орієнтовочних високих швидкостей навантаження. Це забезпечує збільшення продуктивності машин, зменшення їх металоємкості та зниження енергоємності руйнування ґрунту.
2. Перерозподіл енергетичного потоку. Робочий орган повинен мати свій двигун, а не одержувати енергію від головного двигуна машини через передачу (трансмісію) з низьким ККД.
3. Формування перед робочим органом ослаблених зон, які створюються за рахунок накопичення стомлюючих деформацій при багатоциклічних навантаженнях.
4. Руйнування ґрунту способом відривання для зменшення енергоємності процесу.
5. Зменшення енергоємності руйнування ґрунту за рахунок відрізання елемента забою без його повного руйнування.
6. Поєднання в одному робочому органі функцій руйнування ґрунту і його транспортування.
7. Зменшення енергоємності руйнування за рахунок обвалення ґрунту.
Начипне устаткування працює наступним чином. При одночасному переміщенні базової машини і обертанні робочого органа відбувається руйнування ґрунту внаслідок різання і втаклюючих деформацій та одночасного викидання ґрунту транспортуючими елементами. Для зміни ширини траншеї передбачена можливість повороту робочого органа в горизонтальній площині.
2.Загальні розрахунки робочого обладнання
2.1. Вихідні данні
Відповідно до завдання на індивідуальну роботу ( < 1 ], табл. 6.1, варіант 15) вихідні дані наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Вихідні дані до індивідуального завдання
Параметр Значення
Продуктивність устаткування – П, м.п./год 520
Межа динамічної міцності на стиснення грунта - s, МПа 0,13
Відносна динамічна деформація грунта - e 0,01
Щільність грунта - r, кг/м3 1590
Динамічний модуль пружності грунта – Е, МПа 13
Коефіцієнт Пуассона грунта - m 0,28
Швидкість взаємодії різальних елементів робочого органа з грунтом – V, м/с 16
Діаметр робочого органу – D, м 2,0
Глибина траншеї – Н,м 1,6
Ширина траншеї – В,м 0,6
Ширина робочого органу - В ,м
0,4
Кут різання - d, град 45
2.2. Розрахунок параметрів
Кут повороту робочого органа - b у горизонтальній площині відносно подовжньої осьової площини базової машини (див. рис. 2.1-2.2) визначаємо за формулою:
Дата добавления: 05.09.2012
|
2516. Курсовий проект - Розрахунок баштового крана КБ-301 | Компас
Вступ
1. Розрахунок геометричних параметрів баштового крана
2. Розрахунок вагових параметрів баштового крана
3. Розрахунок вантажної характеристики
4. Розрахунок механізму підйому
4.1. Вибір кінематичної схеми механізму підйому, схеми вантажного поліспаста і визначення максимального зусилля у вантажному канаті
4.2. Вибір вантажного каната
4.3. Вибір блоків
4.4. Розрахунок гакової підвіски
4.4.1. Вибір гака
4.4.2. Вибір упорного підшипника для гака
4.4.3. Розрахунок траверси
4.4.4. Розрахунок вісі блоків
4.4.5. Вибір і розрахунок підшипників для блоків
4.4.6. Розрахунок бокових стінок
4.5. Розрахунок вузлу барабана вантажної лебідки
4.5.1. Розрахунок діаметра, канатоємкості і довжини барабана
4.5.2. Розрахунок барабана на міцність
4.5.3. Розрахунок вісі барабана
4.5.4. Вибір підшипників вісі барабана
4.6. Статичний розрахунок механізму підйому
4.7. Динамічний розрахунок механізму підйому
4.8. Вибір гальма механізму підйому
5. Розрахунок механізму пересування
5.1. Вибір ходових коліс
5.2. Статичний розрахунок механізму пересування
5.3. Динамічний розрахунок механізму пересування
5.4. Вибір гальма механізму пересування
5.5. Визначення коефіцієнта запасу зчеплення ходових коліс з рейками
6. Розрахунок механізму повороту
6.1. Вибір опорно-поворотного кола
6.2. Статичний розрахунок механізму обертання
6.3. Динамічний розрахунок механізму обертання
6.4. Вибір гальма механізму обертання
7. Розрахунок механізму зміни вильоту баштового з підйомною стрілою
7.1. Статичний розрахунок механізму зміни вильоту
7.2. Динамічний розрахунок механізму зміни вильоту
7.3. Вибір гальма механізму зміни вильоту
8. Розрахунок стійкості баштового крана
8.1. Розрахунок вантажної стійкості
8.2. Розрахунок власної стійкості
Література
До складу баштового крана входять наступні основні вузли: ходова рама, поворотна платформа, башта з оголовком, стріла, вантажний візок (у кранів з балочною стрілою), стріловий поліспаст, , стріловий розгал, вантажний поліспаст, гакова підвіска, монтажна стійка, уніфікована кабіна машиніста, противага, електрообладнання, прибори безпеки, кабельний барабан. Ходова рама складається з кільцевої рами коробчатого перерізу з провушинами, чотирьох поворотних діагонально розташованих флюгерів, які спираються на чотири двохколісні ходові візки, два з яких ведучі і два відомі. На ходовій рамі жорстко закріплений зубчатий вінець опорно- поворотного круга.
На частині опорно-поворотного круга, що обертається, встановлена поворотна платформа, яка складається з кільця коробчатого перерізу, консольної частини і трубчатої стійки, що слугує опорою підкосів башти і монтажної стійки. На консолі поворотної платформи встановлені плити противаги. В центральній частині поворотної платформи розташовані механізм повороту, вантажна та стрілова лебідки, шафи електрообладнання.
При розрахунках кранових механізмів використовуються три основних розрахункових випадки навантажування крана.
Перший випадок (I) враховує середні еквівалентні навантаження робочого стану, які виникають за нормальних умов експлуатації (плавні спуски і гальмування, нормальний стан кранової колії, середній тиск вітру робочого стану). За першим випадком кран і його елементи розраховують на опір втомленості (циклічну міцність), довговічність, знос та нагрівання, а також визначається потужність електродвигунів кранових механізмів.
У другому випадку (II) максимальні навантаження робочого стану виникають при роботі в найважчих умовах експлуатації з номінальним вантажем. Ці навантаження спричинюються максимальним статичним опором, різкими пусками та гальмуванням, максимальною силою вітру робочого стану, поганим станом кранової колії, максимальним нахилом. За другим випадком розраховується міцність і стійкість крана в цілому і окремих його елементів, причому вибирається найнебезпечніша комбінація навантажень у межах їх дійсно можливих сполучень при експлуатації кранів. Максимальні навантаження обмежуються граничними значеннями величин, які виникають при буксуванні ходових коліс, проковзуванні муфт граничного моменту, спрацюванні електричного захисту, зрізі контрольних пальців і т.ін.
Третій випадок (III) враховує навантаження неробочого стану, які виникають за відсутності вантажу і при наявності ураганного вітру, а за деяких умов при зміні температури повітря, снігопаді і обледенінні. За цими навантаженнями перевіряються міцність та стійкість крана в цілому та окремих його елементів. Положення стріли, поворотної частини, вантажного візка приймається найнебезпечнішим, якою не передбачені спеціальні блокувальні пристрої. Окрім трьох основних розрахункових випадків навантаження на кран можуть діяти особливі навантаження: транспортні при перевезенні, монтажні, сейсмічні навантаження, дія вибухової хвилі, удар в буфери. Ці навантаження є основою для перевірки міцності і стійкості крана і його елементів з мінімальними значеннями запасу міцності.
Технічна характеристика
1. Максимальний вантажний момент, кН*м 1000
2. Кратність вантажного поліспасту 2
3. Вантажопідйомність, т
при максимальному вильоті 4,34
максимальна 5
4. Виліт, м
максимальний 23
мінімальний 3,5
5. Висота підйому гака, м
при максимальному вильоті 40
максимальна 40,4
6. Робочі швидкості,
підйому вантажу максимальної маси 0.33
пересування 0.30
7. Час зміни вильоту, с 55
8. Частота обертання поворотної частини, хв 0,7
9. Переріз башти, м 2.66x2.66
10. Переріз стріли, м 1.55x1.55
11. Маса, т
конструктивна 40.9
противаги 21.1
загальна 62
Дата добавления: 13.09.2012
|
2517. Курсовой проект - Разработка технологической карты перегрузочного процесса мороженной рыбы в ящиках | AutoCad
1. Введение
1.1 Исходные данные
2. Описание естественного режима и транспортно-экономической характеристики порта.
3. Транспортно-перегрузочная характеристика груза
4. Описание способов перевозки грузов морем и смежными видами транспорта.
5.Определение возможных вариантов технологических схем перегрузки заданного груза.
5.1. Анализ технологии перегрузочного процесса
Описание технологического процесса
1. Судовая операция
2. Кордонная операция
3. Вагонная операция
4.Складская операция
5. Особые требования
6. Определение пределов концентрации технологических линий при обработке судна.
7. Расчет складов в первом приближении
8. Расчет производительности технологической линии.
8.1. Расчет производительности портального крана.
8.2. Расчет производительности вагонного погрузчика
8.3. Определения количества машин малой механизации в составе технологической линии
9. Определение верхней границы концентрации технологических линий на судне
10. Определение минимального количества технологических линий на морском грузовом фронте
11. Определение оптимального количества технологических линий на морском грузовом флоте
12. Определение количества технологических линий на тыловом грузовом фронте
13. Определение количества железнодорожных путей морского грузового фронта
14. Определение количества железнодорожных путей тылового грузового фронта
15. Уточненный расчет складов
16. Расчет удельной себестоимости перевалки груза
17. Расчет суммарных приведенных затрат и экономического эффекта
18. Проектная интенсивность грузовых работ
Заключение
Литература
В данном курсовом проекте была спроектирована технологическая карта терминала для генеральных грузов (рыба мороженая в ящиках), и определена примерная стоимость реализации проекта его строительства в порту Ильичевск.
Причал включает в себя 132 метра причальной линии, 1 крытого одноэтажного рефрижераторного склада, тылового железнодорожного и двух фронтальных путей. На причале работают 3 крана и 19 погрузчиков трех типов, что обусловлено их характеристиками. В состав технологических линий входят также докеры, занимающиеся отстропкой и застропкой груза, регулировщики а также управленческий персонал. Порту необходимо приобрести 3 крановых подвески и 19 вилочных захватов.
Работа проектируемого причала нацелена на импорт, и за год пропускает 400000 тонн груза.
Проектная площадь склада 3168 м2. Склад создаётся больших размеров, с учетом перспективы развития производительности причала. Он также оснащен рампой, что позволяет сократить расстояние перемещения погрузчиков с грузом при работе над загрузкой вагонов
Проектная интенсивность грузовых работ составит : М = 54,42 т/ч.
Дата добавления: 17.09.2012
|
 2518. АС Реконструкция квартиры с надстройкой мансардного этажа в г. Одесса | AutoCad
-экономические показатели:
До реконструкции (согласно техническому паспорту):
Общая площадь квартиры - 184,7 м²
Жилая площадь - 89,4 м²
Полезная площадь: - 166,8 м²
Количество жилых комнат - 3 шт.
После реконструкции:
Общая площадь квартиры - 291,4 м²
Жилая площадь - 164,4 м²
Полезная площадь: - 241,8 м²
Количество жилых комнат - 5 шт.
Общие данные
Ситуационный план. Генеральный план
План первого уровня
Кладочный план мансардного этажа. Узел 1
План мансардного этажа с маркировкой и оборудованием. Узел 2
Разрез 1-1. Узел 3, 4 Разрез 2-2
Разрез 3-3. Узел 5, 6. Сечение 4-4
Развертка вентканалов. Узел 7
Фасад Б-Л, Фасад И-Б, Фасад 15-23
План кровли
Экспликация полов. Ведомость перемычек
Спецификация столярных изделий
Ведомость отделки помещений
Схема устройства лестницы
План стропильной системы
Разрез 1-1, 2-2. Узел 1
Узел 2
Разрез 1-1, 3-3, 4-4
Узел 4. Разрез 5-5
Схема расстановки металлических стоек. Разрез А-А
Армирование железобетонной балки Бм-1. Раскладка арматуры
Разрез 8-8. Спецификация
Узел А, В. Разрез 6-6, 7-7
Лестничная площадка ЛП-1. Узел А. Разрез 1-1, 2-2. Спецификация
Разрез 9-9
Стропила и кровля. Сводная спецификация
Окно О-1. Разрез 1-1
Дата добавления: 25.09.2012
|
2519. Курсовий проект - Розрахунок трьохкорпусної випарної установки для випарювання розчину NaCl продуктивністю 25 кг/с | AutoCad
Вступ.
1. Короткий опис заданого процесу і фізико-хімічна характеристика речовин, які використовуються в процесі.
2. Порівняльна характеристика аналогічних установок.
3. Вибір речовин, які приймають участь в процесі їх параметри.
4. Опис технологічної схеми.
5. Технологічний розрахунок.
5.1.1. Матеріальний розрахунок
5.1.2. Визначення концентрацій по корпусам
5.1.3. Визначення температур кипіння по корпусам
5.1.4. Розрахунок корисної різниці температур
5.2 Тепловий розрахунок.
5.2.1. Визначення теплових навантажень
5.2.2. Вибір конструктивного матеріалу
5.2.3. Розрахунок коефіцієнтів теплопередачі
5.2.4 Розрахунок корисної різниці температур
6. Конструктивний розрахунок
6.1. Визначення основних розмірів апарата
6.2. Визначення діаметрів штуцерів
7. Гідравлічний розрахунок.
7.1. Розрахунок допоміжного обладнання
8. Механічний розрахунок.
9. Екологічні заходи
10. Висновок.
Список використаної літератури
Завдання
Розрахувати та запроектувати випарну установку з n=3 корпусів для випарювання розчину NaCl від початкової хп(% мас) до кінцевої хк(% мас) концентрації продуктивністю Gп (кг/с).
Вихідні дані:
- від початкової концентрації хп =7% (мас);
- до кінцевої концентрації хк=26% (мас);
- продуктивністю Gп=25 кг/с
- тиск гріючої пари Рг.п=0,55 МПа;
- тиск в барометричному конденсаторі Рб.к.=0,018 МПа;
- розчин надходить в перший корпус нагрітим до температури кипіння;
- початкова температура охолоджуючої води, яка поступає в барометричний конденсатор tв.п=200С.
- температура суміші охолоджуючої води і конденсату, яка виходить з барометричного конденсатора нижче температури конденсації на ∆t=40С.
- температура розчину, який поступає в установку t0=220С.
Тип 2, виконання 2.
Технічна характеристика
1. Апарат призначений для випарювання розчину NaCl з початковою концентрацією 7 % мас.
2. Об'єм апарата номінальний 22,1 м , міжтрубного простору 4,1 м.
3. Продуктивність за вихідним розчином 25 кг/с.
4. Поверхня теплообміну 630 м.
5. Абсолютний тиск в апараті від 0,03 до 0,5 МПа, в міжтрубному просторі від 0,1 до 0,6 МПа.
6. Максимальна температура в трубному просторі до 140С, в міжтрубному до 158С.
7. Середовище в апараті корозійне.
Висновок
У даному випадку розглядався і розраховувався процес випарювання хлориду натрію(розчину). За результатами технологічного та конструктивного розрахунків, ми підібрали випарний апарат з примусовою циркуляцією із співвісною гріючою камерою за ГОСТ-ом 11987-81 з наступними характеристиками:
Площа поверхні теплопередачі – F=630 м2
Діаметр труб – d=38x2 мм;
Довжина труб – l= 6000 мм;
Діаметр гріючої камери – D= 1800 мм (не менше);
Діаметр сепаратора – D1= 4500 мм (не більше);
Діаметр циркуляційної труби – D2= 1000 мм (не більше);
Висота апарата – Н= 26000 мм (не більше);
Маса апарата – М= 69500 кг (не більше);
Вигляд апарату наведений на листі 1.
Окрім цього було підібране допоміжне обладнання, необхідне для проведення процесу випарювання трьохкорпусної випарної установки, а саме: конденсатор, dк=600мм; вакуум насос типу ВВН-25, потужністю на валу 48 кВт і продуктивністю 25м3/хв.
Дата добавления: 30.09.2012
|
2520. Дипломний проект (коледж) - Двоповерховий житловий будинок 16,3 х 15,5 м в Рівненської області | AutoCad
Вступ
1.1 Загальна характеристика запроектованої будівлі
1.2. Генеральний план
1.2.1. Загальні відомості
1.2.2. Горизонтальна і вертикальна прив’язка будівлі
1.2.3. Техніко економічні показники ген плану
1.3. Обє`мно-планувальне вирішення будівлі
1.3.1. Загальні відомості
1.3.2. Техніко економічні показники проекту
1.4. Архітектурно конструктивне вирішення будівлі
1.5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень
1.6. Інженерно технічне обладнання будівлі
2.РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ЗБІРНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ З КРУГЛИМИ ПУСТОТАМИ 6,0х1,2м
2.1. ВИХІДНІ ДАНІ
2.2. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ПЕРШОЇ ГРУПИ
2.3. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.4. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, ПОХИЛИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.5. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ДРУГОЇ ГРУПИ
3. Організаційно – технологічний розділ
3.1. Технологічна карта
3.2. Календарний план
3.3. Будгенплан
Згідно Житлових норм проектуємо будівлю з розмірами в плані 16,3 х 15,5м та висотою 9,3м. Будівля має 2 поверхи. Основний технологічний процес відбувається на першому поверсі і на другому.
Планувальна схема будівлі прямокутної та неправильної форми . Будинок 2-поверховий .
Висота поверху 2,7 м.
Всі приміщення, окрім санвузлів , комор та коридорів , мають природне освітлення.Вертикальний комунікаційний зв”язок здійснюється через сходову клітку, а зв”язок між приміщеннями через дверні прорізі.
За конструктивним рішенням приймаємо фундаменти стрічкові СНпр 5-30 за ГОСТ 19804.2-79. Під фундаменти влаштовуємо бетонну підготовку з бетону класу В5 товщиною 100мм. Монолітний фундамент виконуємо з бетону класу В20.
Техніко-економічні показники будівлі
1 Площа забудови, м2... 2288,44
2 Будівельний об’єм, М3 ... 1515,8
3 Робоча площа будинку, М2 ... 76,75
4 Корисна площа, М2 ... 282,4
5 Коефіцієнт К1, %... 0.12
6 Коефіцієнт К2 , %... 31
Дата добавления: 09.10.2012
|
© Rundex 1.2 |
